Адаптація дітей до ДНЗ

Що таке адаптація?

Адаптація – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ДНЗ – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.

Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ

1. Вік дитини. Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому віці дитина поступово виходить за рамки інтересів сімейного кола. Нічого цього ще немає у малечі 1-3,5 років.
Адаптаційний період діти переносять важко. Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дитина відмовляється приймати допомогу вихователя. Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає у нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем.
2. Поведінка дитини. Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам.

Поведінку дитини під час вступу в дитячий садок умовно можна поділити на три групи.

Перша група - cюди належить більшість дітей. Вони різко бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ: голосно плачуть, кидаються на підлогу, дряпаються,кусаються, то просяться на руки, то біжать до дверей, нікого не чуючи. Втомившись від бурхливої демонстрації протесту, малюк може несподівано заснути, присівши біля столу, для того, щоб через 3-4 хвилини з новою енергією знову плакати. Діти цієї групи звикають до ДНЗ протягом 20-30 днів.

Друга група – кілька дітей, які після розлуки з мамою замикаються, стають дуже напружені й насторожені. У них вистачає сили тільки на те, щоб зробити кілька кроків, забитися в найближчий куточок, від усіх відгородитися. Ці діти ледь стримують плач, сидять, їхній погляд нерухомий, вони не граються, мовчать. І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і гірко плачуть. Адаптація таких дітей триває 2-3 місяці.

Третя група – комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитячого садка, вони не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з дорослими. Протягом дня розповідають дорослому все, що знають. Із задоволенням демонструють свої вміння: самостійно одягаються, роздягаються, їдять, у ліжечку лежать спокійно. Але така ідилія триває недовго (2-3 дні), на більше у дітей не вистачає обсягу інформації. Після цього, побачивши будівлю дитячого садка, вони впадають у відчай, і їх стиль поведінки стає схожим на стиль дітей першої групи.

3. Досвід дитини. Малюк з великої сім»ї (бабуся та дідусь, брати та сестри) вміє по-різному поводитися з різними членами родини, знає, чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайоме середовище. Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть у маленькому сімейному колі. Їхнє коло спілкування маленьке. У дитини закріпляється симбіотичний зв'язок із матір'ю: залишившись на якийсь час без неї, дитина впадає в паніку. Адаптаційний період дуже важкий і може стати причиною дитячого неврозу. Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися так, що іноді починає поводитися неадекватно: лазить, хоч і вміє ходити; замовкає, хоч уже почала говорити.

4. Індивідуальні особливості малюка. Якщо дитина активна, комунікабельна, має пізнавальний інтерес, вона адаптується легко, швидко. Інший малюк повільний, спокійний, любить гратися наодинці; шум, голосні розмови однолітків дратують його. Він хоч і вміє сам їсти, одягатися, але робить це повільно, відстає від усіх. Усе це накладає свій відбиток на його ставлення до навколишнього. Такій дитині необхідно більше часу на адаптацію. Хворобливим, сором'язливим дітям необхідно всередині тижня влаштовувати вихідний. Але слід пам'ятати, що тривалі перерви затримують і ускладнюють період адаптації. Під час адаптаційного періоду важливо створити в домі спокійну обстановку, з розумінням ставитися до безпідставного вередування малюка, більше гуляти з ним, пропонувати зняти емоційне напруження активними рухами, цікавою діяльністю. Слід раніше укладати дітей спати після теплої ванни. У цей період треба менше ходити в гості, рідше відвідувати поліклініку, перукарню, аби зайвий раз не перевантажувати дитину новими враженнями. Огорніть свою дитину любов'ю, бережіть її нервову систему.

ОЗНАКИ ЕМОЦІЙНОГО КОМФОРТУ ДИТИНИ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ ЇЇ В ДНЗ

1.Бажання йти до дитячого садка.
2.Адекватний вияв емоцій дитиною, наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки.
3.Здатність дитини адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточення.
4.Висока комунікабельність дитини.
5.Висока пізнавальна діяльність та активність.
6.Активна ігрова діяльність.
7.Малюнки у світлих тонах.
8.Стабільність рухової активності – дитина рухлива.
9.Відсутність проблем зі сном, їжею.

Роль улюбленої іграшки в адаптації до ДНЗ

      Відомо, що в житті багатьох дітей є улюблені іграшки, з якими малюки не розлучаються: з ними вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю і в дитячий садок. Це так звані «іграшки-друзі», здатні допомагати малюкові у важких ситуаціях. Це можуть бути ляльки, звірятка або машинки, яких малюк наділяє душею і характером, і вони стають його кращими друзями. Улюблена іграшка завжди супроводжує дитину, слідує за нею, робить її сильнішою і впевненішою у своїх вчинках.

Функції, які виконує іграшка в період адаптації:

       1. Іграшка виконує функції психологічного захисту для дитини. У період образи на інших дітей або дорослих, коли дитині особливо необхідно, щоб її хтось обійняв, поспівчував.

       2. Улюблена іграшка виконує функції партнера зі спілкування. У перші дні перебування в дитячому садку гра, спілкування з однолітками або дорослими відсутні через процес адаптації, і м’яка іграшка, принесена з дому, є єдиною давньою знайомою. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самоти, дає відчуття своєї потрібності й самостійності.

       3. Іграшка виконує функції посередника між дорослим і дитиною, допомагає встановити емоційно позитивний контакт із дитиною. Дітям, у яких процес адаптації до ДНЗ носить тривалий і хворобливий характер, особливо важко виступати ініціатором спілкування, тому предметом спілкування вони вибирають улюблену іграшку.

       Улюблені іграшки дітей допомагають їм знайти відчуття свого «Я» й усвідомити особисті переживання. Діти, які важко адаптуються до ДНЗ, приписують їй свій емоційний стан: «їй сумно», «Вона плаче», «Ведмедик чекає тата». Саме зі своїми зайцями, ведмедиками і лисичками діти програють і переживають усе, що з ними відбувається: сон, годування, гру, очікування батьків тощо.

          Щоденна присутність улюбленої й давно знайомої іграшки пом’якшує проходження процесу адаптації дитини раннього віку до ДНЗ і дає малюку відчуття захищеності й безпеки.

                                             
                                            Пам'ятка для батьків

«Дозвольте дитині насолоджуватись дитинством!»

1.     Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом (перегляньте режим дня: спокійне засинання не пізніше 21-ї години).

2.     Зранку не згадуйте вчорашні прорахунку, не вживайте образливих слів.

3.     Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, провини дитини у цьому немає.

4.     Відправляючи дитину до дитячого садка, побажайте їй успіхів, скажіть декілька лагідних слів (без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!..»

5.     Говоріть з дитиною спокійно.

6.     Протягом дня знайдіть (постарайтесь знайти) півгодини для спілкування з малюком. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

7.     У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

8.     Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує. Найчастіше це об’єктивні показники втоми, перенавантаження.

9.     Знайте, що діти люблять казки (для даного віку - у віршованій формі) перед сном, або мамину пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь робити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити.

10.                       Недопустимо висловлювати дитині співчуття в тому, що її змушені водити до дитячого садка (Слідкуйте, щоб атмосфера походу в дитсадок нагадувала похід в гості, чи інший захід, який є заохочувальним за успіхи, проявом піклування про дитину, бажанням покращити її дозвілля).

11.                       Зруйнуйте попередній стереотип ранкового спілкування з дитиною, замініть його новим (приємним для дитини) ритуалом:

• спільне чаювання;
• обігравання підйому за допомогою іграшок;
• цікаві розповіді і спостереження по дорозі в дитсадок...

12.                       Дорослий має пам'ятати, що дитина не здатна (в силу вікової психофізіології) відразу негайно виконати ту чи іншу вказівку. Категорична вимога - важка для дитини і може викликати сльози, відмову коритись. Відстоюючи свою особистість, психіка малюка стає ранимішою, ніж на попередніх вікових етапах розвитку, а тут, додатково до навантаження кризи третього року життя, - вантаж адаптації до дитсадка. Все те, що ви спостерігаєте - це наслідки адаптації, її «ціна» і «плата» для дитини. Від вас залежить, щоб ця «плата» була мінімальною, і не прийшлось лікувати нанесені дитині травми все життя.

13.                       Гарний настрій мами, терпимість до дитячих помилок, відмова від наказів, погроз, докорів (авторитарної моделі спілкування) - основа гарного самопочуття малюка протягом дня.

             Нехай кожен новий крок у вашому з малюком

             житті буде мудрим, корисним і впевненим, а кожен наступний

      день приносить лише радість та родинний затишок.